Уряд зареєстрував у Раді законопроєкт про внесення змін до Держбюджету-2025, що передбачає зростання видатків на безпеку і оборону
на 412,4 млрд грн. Додаткові видатки покриють за рахунок збільшення доходів бюджету та внутрішніх запозичень.
Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №13439 про внесення змін до Держбюджету-2025, пропонуючи збільшити видатки на безпеку та оборону на 412,4 млрд грн, додаткові видатки передбачається покрити у тому числі за рахунок збільшення доходів бюджету та внутрішніх запозичень, повідомляється на сайті парламенту, пише Українські Новини.
Кабінетом міністрів України, як суб’єктом законодавчої ініціативи, зареєстровано у Верховній Раді України проект закону “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань” (реєстр. №13439)
Що передбачається
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту на сайті парламенту, пропонується збільшити видатки державного бюджету на національну безпеку та оборону у сумі 412 374,9 млн грн, в тому числі: загальний фонд – 401 605,0 млн грн, спеціальний фонд – 10 769,9 млн гривень.
Додаткові видатки по загальному фонду становлять 401 605,0 млн грн (на оплату праці з нарахуваннями – 115 046,4 млн грн, військову, спеціальну техніку та обладнання – 215 851,3 млн грн, інші видатки – 70 707,3 млн грн), у тому числі для:
- Міноборони (разом з Держспецтрансслужбою) – 310 843,3 млн грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 48 397,2 млн грн, забезпечення військовою (спеціальною) технікою та обладнанням – 193 948,2 млн грн;
- системи МВС (Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія) – 84 088,0 млн грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 60 984,6 млн грн, забезпечення військовою (спеціальною) технікою та обладнанням – 20 903,1 млн грн;
- Служби безпеки – 1 564,5 млн грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 1 064,5 млн грн, забезпечення військовою (спеціальною) технікою та обладнанням – 500,0 млн грн;
- Головного управління розвідки Міноборони – 4 539,7 млн грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 4 039,7 млн грн, забезпечення військовою (спеціальною) технікою та обладнанням – 500,0 млн грн;
- Адміністрації Держспецзв’язку – 64,5 млн грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 55,4 млн грн;
- Управління державної охорони – 505,0 млн грн на оплату праці з нарахуваннями.
Як повідомляється, запропоновано скоригувати видаткову частину державного бюджету на 397 492,2 млн гривень.
“Законопроєкт є збалансованим”, – наголошується у пояснювальній записці.
Реалізація акта, як вказано, “призведе до збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету на 3,0% та граничного обсягу державного боргу на 184 884,9 млн гривень”.
Водночас законопроєктом, як зазначається, передбачено можливість перевищення граничного обсягу державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж Держбюджет, у тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів російської федерації. Така норма, як зазначається, “дає можливість в повному обсязі залучити зазначені кредити (позики) у 2025 році, при цьому не створюючи додаткове навантаження на державний бюджет”.
Як планується покрити додаткові видатки
Для покриття зазначених видатків, відповідно до пояснювальної записки, зокрема, пропонується:
- збільшити доходи державного бюджету на 147 492,2 млн грн,
у тому числі доходи загального фонду на 137 488,7 млн грн та
спеціальний фонд на 10 003,5 млн гривень; - збільшити фінансування загального фонду держбюджету за борговими операціями на 250 000,0 млн грн за рахунок збільшення обсягу державних внутрішніх запозичень на 184 884,9 млн грн з одночасним зменшенням обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу на 65 115,1 млн гривень;
- скоротити видатки загального фонду державного бюджету, за пропозиціями головних розпорядників коштів державного бюджету.
Реструктуризація боргу
Також зазначається, що законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України “Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом і державними деривативами”.
Україна, як вказано, відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, підписаного з МВФ, взяла на себе зобов’язання досягнути показників боргової стійкості, зокрема провести реструктуризацію з офіційними та комерційними кредиторами.
“У липні 2024 року заборгованість за кредитом, залученим під державну гарантію відповідно до кредитного договору між АТ “ДПЗКУ” та Ексімбанку Китаю (кредитор) для фінансування проєктів у сфері сільського господарства, класифікована китайською стороною як офіційний двосторонній борг”, – вказано у повідомленні.
Як зазначається, на виконання рішення від 22.10.2024, урядом розпочато переговори з кредитором щодо реструктуризації боргу. 20.12.2024 кредитор електронним листом “висловив згоду на проведення переговорів щодо реструктуризації платежів за кредитним договором та поінформував, що процес реструктуризації може бути довготривалим”.
“Ураховуючи триваючі перемовини з китайською стороною щодо можливості реструктуризації боргу на умовах рівності з іншими офіційними кредиторами України, необхідності досягнення цільових показників, встановлених програмою МВФ, та з метою недопущення настання фіскальних ризиків, є необхідність внесення змін до Закону України “Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом” щодо надання можливості введення мораторію на задоволення вимог кредитора у разі настання гарантійного випадку за вищезазначеним кредитним договором до завершення перемовин з кредитором та здійснення правочину за борговими зобов’язаннями АТ “ДПЗКУ” за кредитом, залученим під державну гарантію”, – ідеться у пояснювальній записці.
Тимчасове зупинення здійснення платежів, як вказано, планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань АТ “ДПЗКУ” на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення.