Україна готується до амбітного ривка у сфері оборонної промисловості. У парламенті зареєстровано і активно обговорюється пакет законопроєктів, який має створити спеціальний правовий режим Defence City для підтримки українських оборонних виробників. Українські Новини розбирався, чи всі зможуть отримати преференції і на яку саме підтримку варто розраховувати.

Чотири законопроєкти, спільно розроблені Міністерством оборони та народними депутатами, передбачають створення реєстру резидентів Defence City, що вестиме саме МОУ. Їхня основна мета – надати підприємствам зі сфери ОПК податкові та митні пільги, підтримати експорт та надати додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу. Саме через останній пункт законодавча ініціатива потрапила під хвилю критики від антикорупційних активістів.

Цей пакет — спроба дати “друге дихання” українському оборонно-промисловому комплексу. За оцінками авторів ініціативи, завдяки цьому обсяги виробництва можуть зрости у понад 3 рази.

Попри масштабність ідеї, у нинішньому вигляді зареєстровані законопроєкти створюють достатньо жорсткі критерії відбору для підприємств до списку резидентів Defence City. Зокрема, акцент робиться на “виключну” орієнтацію на оборонні потреби.

У чинному вигляді законопроєкти можуть, наприклад, повністю оминути сферу літакобудування. Адже навіть такі гіганти, як ДП “Антонов” чи “Мотор Січ” не зможуть отримати статус резидента, бо історично працюють і в оборонному, і в цивільному сегменті. Формально вони не відповідають критерію “90% військового виробництва”, хоча й мають державні контракти і поставляють техніку. 

Таким чином, хоча ідея Defence City знаходить широку підтримку, експертне середовище закликає не поспішати з голосуванням і доопрацювати окремі положення. Це, без перебільшення, один із найважливіших стратегічних кроків за останній рік. Але саме тому він має бути точним і виваженим. Інакше є ризик, що Україна збудує нову систему підтримки оборонки — але виключить із неї одну з найскладніших і найважливіших галузей літакобудування.