Заборона маркетингових платежів не принесла очікуваного результату – зниження цін на ліки. Ба більше, подекуди ціни на препарати навіть зросли. Єдиним позитивом для пацієнтів у цій ситуації є те, що зростання цін хоча б не вийшло за межі інфляції. Про це у своєму  Facebook написав Голова Всеукраїнської благодійної організації “Рада захисту прав та безпеки пацієнтів” Віктор Сердюк, повідомляє Українські Новини.

Очікування, що скасування маркетингових договорів зробить ліки дешевшими, виявилось марною справою. МОЗ це чесно визнало. Адже реальність не чорно-біла. І виробники не спішать зменшувати ціну на ліки, за які ще вчора платили маркетинг. При цьому ціни на ліки зросли на 13,9%, тоді як загальна інфляція склала 15,1% 

Так, до березня 2025 року фармвиробники виплачували аптекам “маркетингові надбавки” за розміщення своїх препаратів на полицях. Це не тільки стимулювало широкий асортимент ліків у аптеках, а й знижувало ціну для пацієнтів та покривало частину витрат аптечних мереж. Ринок працював у режимі, де кожен мав зиск: виробники просували товар, аптеки заробляли на розміщенні ліків на полицях. І завдяки маркетинговим договорам робили додаткові знижки на препарати для пацієнтів. 

Проте нові умови функціонування ринку зруйнували попередню модель: аптеки більше не отримують додаткових доходів, а натомість зіштовхуються зі збитками. Самі ж виробники, як повідомляв Українські Новини раніше, не поспішають зменшувати вартість ліків, за які ще вчора платили маркетингові платежі.

Таким чином у “мінусі” залишились всі: і пацієнти без знижок на ліки та зменшення цін, і аптеки без надбавок для покриття додаткових витрат. У “плюсі” – тільки виробники, які за місяць без маркетингу економлять 2,5 млн грн. 

Віктор Сердюк також зазначив, що нові обмеження ринку все ж принесли позитив – зараз аптеки зобовʼязані мати найдешевший аналог лікарського препарату у своєму асортименті. Однак, на цьому покращення фармацевтичного ринку для пацієнтів закінчились. 

Крім того, за словами Голови ВБО “Рада захисту прав та безпеки пацієнтів”, аптечний бізнес у стані прострації — аптечні мережі не розуміють, як планувати бізнес, адже стара система зруйнована, а нової моделі немає.

У підсумку маємо парадокс: держава, прагнучи зменшити ціни на ліки, фактично погіршила доступ пацієнтів до якісної та різноманітної фармпродукції, залишивши аптечний сектор сам на сам із кризою.