Правоохоронні органи повинні ініціювати відкриття кримінального провадження у звʼязку з передачею головою Державної авіаційної служби Олександром Більчуком супроводу ремонтної документації вертольотів Ми-8МТ(МТВ) іноземній компанії, що має звʼязки з російським ОПК, так як це створює загрозу витоку чутливої інформації під час війни. Такої думки дотримуються опитані Українські Новини юристи.

Що не так з рішенням Більчука? 

На початку серпня Державна авіаційна служба України під керівництвом Олександра Більчука прозвітувала про нібито успішне розв’язання питання щодо супроводження ремонтної документації вертольотів типу Ми-8МТ(МТВ)  завдяки визначенню компанії, яка матиме право цим займатись. Відомство назву компанії не вказало.

Згодом з’ясувалося, що йдеться про AAL Group Ltd, зареєстровану в Об’єднаних Арабських Еміратах, у Sharjah Airport International Free (SAIF) Zone – тобто іноземну компанію, що функціонує в офшорній юрисдикції. За словами члена комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, кінцевими бенефіціарами AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти Росії”, яка входить до складу державного оборонного концерну “Ростех”. За даними нардепа, багато працівників вищого рівня управління цієї компанії мають російські паспорти.

Як пояснили в “Укроборонпромі”, рішення Більчука про передачу супроводу ремонтної документації українських вертольотів компанії, що може бути повʼязана з російським ОПК, може мати низку негативних наслідків. Серед них зокрема витік чутливої інформації щодо стану підприємств та авіаційної техніки в умовах воєнного часу, яка є цінною для ворога. Окрім того, це може призвести до зниження контролю якості ремонтних робіт та втрати українськими оборонними підприємствами частини прибутку та ключових замовників.

В “Укроборонпромі” вже закликали Державну авіаційну службу переглянути рішення і віддати супровід цієї важливої документації українській компанії.

Варто зауважити, що в Україні є сертифіковані вітчизняні компанії з відповідними компетенціями, які ще з 2014 року здійснюють технічне обслуговування та ремонт гелікоптерів Ми-8 і внесені до державних реєстрів постачальників послуг. Однак Більчук чомусь надав перевагу саме іноземній компанії.

Реакція уряду

Після розголосу у ЗМІ, уряд тимчасово відсторонив Більчука з посади і призначив службове розслідування, воно продовжуватиметься до 30 жовтня.

Як пояснюють  юристи, тимчасове відсторонення керівника держслужби – це превентивний захід для перевірки фактів. 

“Відсторонення від посади – це тимчасовий захід, який спрямований на те, щоб протягом двох місяців особа не могла використовувати своє службове становище і перешкодити слідству встановити об’єктивні обставини, витребувати вилучити документи тощо”, – зазначив колишній заступник голови Державного бюро розслідувань, юрист Олександр Бабіков.

Необхідне розслідування правоохоронців

Однак службової перевірки у конкретно цьому випадку, на думку юристів, недостатньо, адже мова може йти про рішення, яке загрожує національній безпеці країни. 

“Якщо мова йде про передачу документації компанії з “російським слідом”, то сам по собі факт передачі може стати підставою для дисциплінарних заходів і навіть для ініціювання кримінального провадження, але для цього потрібні конкретні докази: що саме передавалось, чи була інформація захищена режимом доступу, чи порушено встановлені процедури або наявні заборони. Політичного відсторонення недостатньо для остаточного рішення – потрібні результати службової перевірки і, за потреби, висновки правоохоронців”, – переконаний Дмитро Касьяненко.

Ініціювати відкриття кримінального провадження проти Більчука може також уряд за результатами службового розслідування, наприклад, передати матеріали Службі безпеки України.

“Порушення службових обов’язків або вчинення дій, які створюють реальну загрозу національній безпеці, дає підстави для початку службової перевірки та застосування дисциплінарних заходів відповідно до Закону України “Про державну службу”, одночасно, якщо в діях посадовця є ознаки кримінального правопорушення, це підпадає під Кримінальний кодекс України зокрема ст. 111 (державна зрада), ст. 114 (шпигунство) і є підставою для кримінального провадження та ініціювання відсторонення на період слідства”, – зазначив Дмитро Касьяненко.

Колишній заступник генерального прокурора, юрист Олексій Баганець також не виключає, що в діях Олександра Більчука можуть бути ознаки державної зради. 

“Мабуть, якщо службове розслідування проводять, значить, вже там якісь підстави для цього були, і тому, звичайно, треба чекати рішення від уповноважених органів. А так, звичайно, без їх вивчення, без цих матеріалів важко сказати, який тут буде склад злочину”, – додав Олексій Баганець.

Хто такий Більчук

Олександр Більчук − 47-річний киянин, одружений із Тетяною Більчук; разом виховують сина Андрія та доньку Софію. У 2000 році він закінчив Київський міжнародний університет цивільної авіації. Після навчання працював у Державному департаменті авіаційного транспорту, згодом − у Державній службі з нагляду за забезпеченням безпеки авіації та Державній авіаційній адміністрації.

З 2011 року його кар’єра пов’язана з Державіаслужбою: спершу – на посадах у департаменті льотної придатності повітряних суден і сертифікації типу, а у березні 2016-го Олександр Більчук очолив відомство і відтоді керував ним дев’ять років. Втім за цей період Державіаслужбу важко віднести до лідерів змін, тоді як фінансовий стан її очільника демонструє стале зростання.

Варто відзначити, що до початку роботи в Державіаслужбі Олександр Більчук працював у державних установах, а його дружина Тетяна – викладач вищої категорії Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства.

У 2016 році – перший рік Більчука на посаді Голови Державіаслужби, родина вже володіла доволі відчутними активами: понад 200 тис. грн, 83 тис. USD та близько 5 тис. EUR заощаджень, дві квартири (29,3 м² та 92,1 м²), гараж (38,5 м²) та два автомобілі – Volkswagen Tiguan (2011 р.в.) та Honda Jazz (2010 р.в.). У декларації не зазначено вартість автівок, однак рік набуття родиною права власності на них збігається з роком випуску авто. За даними відкритих джерел, тоді ціна моделей становила щонайменше 23 тис. та 15 тис. USD відповідно.

Фактично активи подружжя значно перевищували типовий рівень забезпеченості для сім’ї державного службовця й викладача.

Впродовж наступних років відповідно до поданих декларацій Олександр Більчук в середньому отримував заробітну плату в розмірі близько 1,27 млн. грн/рік, його дружина Тетяна − в середньому 205 тис. грн/рік.

Розглянемо операції з нерухомим майном. У 2018 році квартира площею 29,3 м² була продана за 694 843 грн (≈25 тис. USD за середнім курсом НБУ того року). У червні 2020 року придбано квартиру площею 47,4 м² за 1 352 628 грн (≈50 тис. USD за курсом НБУ). Фактично для придбання нової квартири після продажу меншої потрібно було докласти із наявних заощаджень близько 25 тис. USD.

Крім того, у 2021 році Більчук задекларував передачу сину готівкових коштів у сумі 2 млн грн (≈73 тис. USD за середнім курсом НБУ того року). І цього ж року у декларації промайнула квартира на 65 м², як об’єкт, не прийнятий в експлуатацію, власником якого значився син Олександра Більчука − Андрій. У всіх подальших деклараціях батька за 2022-2024 роки про неї більше не згадується.

Операції з рухомим майном теж доволі цікаві.Honda Jazz 2010 р.в., якою володіла родина Більчуків у червні 2019 року замінили нову Honda HR-V (756 тис. грн та ≈26,4 тис. USD за курсом НБУ на дату покупки авто). Згодом продали і Volkswagen Tiguan 2011 р.в. (285 тис. ≈28,6 тис. USD за курсом НБУ на дату продажу авто). А вже у 2024 році Олександр Більчук придбав Infiniti Q50 2019 р.в. за 200 тис. грн (≈5 тис. USD за курсом НБУ на дату покупки авто). При цьому, за даними платформи “AUTO.RIA” ринкова ціна такого авто, залежно від стану та технічних характеристик, за найнижчими оцінками стартувала від 15-16 тис. USD.

Процеси купівлі-продажу автомобілів і квартир у родини Більчуків виглядають дещо дивно. Адже знайти авто, яке на ринку коштує 15 тисяч доларів, а придбати його за 5 тисяч − удача, яка випадає далеко не кожному. Водночас можна припустити, що ці угоди балансувалися за рахунок наявних на старті заощаджень. У такому випадку фінансова “подушка безпеки” мала б поступово зменшуватися − саме так подумали б більшість із нас. Однак у випадку родини Більчуків ситуація виглядає протилежною: навіть офіційно задекларовані заощадження в доларах та євро за роки очільництва Державіаслужби Олександром Більчуком не зменшилися, а навпаки − зростали.

Замість висновків

Історія з передачею Більчуком супроводу ремонтної документації стратегічних для оборони України вертольотів іноземній компанії з російським слідом виходить далеко за межі звичайної службової недбалості. Коли йдеться про потенційні ризики для національної безпеки у воєнний час, очевидно необхідне втручання в ситуацію правоохоронців. Тимчасове відсторонення не може стати кінцевим рішенням, адже суспільство очікує на прозору перевірку, чіткі відповіді та юридичну кваліфікацію дій Більчука. Лише у такий спосіб можна гарантувати, що державні інтереси та безпека країни стоятимуть вище персони.