23 жовтня 2025 року Велика Палата Верховного суду поставила крапку у справі судді Соломʼянського райсуду Києва Марини Лозинської, яка з 2019 року не могла перепризначитися суддею через маніпуляції з ярликом “недоброчесності”, повідомляє Апостроф.

Ця історія почалася ще у 2010 році, коли Президент призначив Лозинську суддею на п’ять років. Після реформи 2016 року всі “п’ятирічники” мали пройти кваліфікаційне оцінювання. У 2019 році колегія Вищої кваліфікаційної комісії судів визнала її відповідною. Але Громадська рада доброчесності (ГРД) дала негативний висновок. Рішення колегії мало набрати чинності після пленарного засідання ВККС. Та стався форс-мажор: у листопаді 2019 року повноваження комісії припинилися.

Невизначеність тривала аж до 2023 року. Аби не паралізувати суди, парламент у 2020 році прийняв Закон, яким дозволив Вищій Раді правосуддя вносити подання Президенту без рекомендації ВККС, якщо колегія вже визнала суддю відповідним.

22 грудня 2020 року ВРП так і зробила і Лозинська чекала на указ Президента. Але у 2023 році ВККС ожила, вирішила “дограти” і 29 січня 2024 року визнала суддю вже невідповідною. І подала на звільнення до ВРП.

В свою чергу, Лозинська звернулася до суду. Касаційний адмінсуд у липні 2025 року скасував рішення ВККС. Комісія подала апеляцію, але Велика Палата 23 жовтня залишила все без змін.

Суд керувався принципом передбачуваності, адже суддя Лозинська правомірно очікувала, що після подання ВРП її кар’єра захищена. Це – стаття 8 Конвенції про права людини: повага до приватного життя, включаючи доступ до професії.

Суд також вказав, що дискреція ВККС – не безмежна. Комісія порушила ч.2 ст.19 Конституції: діяла поза межами повноважень.

Суд послався на практику ЄСПЛ і Конституційного Суду: держава не може “перегравати” завершені процедури.

Тож тепер є прецедент і всі “догравання” ВККС можуть бути успішно оскаржені на користь суддів, оскільки ці процедури ВККС суперечили європейським принципам.

Нагадаємо, на днях голова ТСК у Раді, народний депутат Сергій Власенко повідомив, що за іх заявою парламентської слідчої комісії проти посадовців ВККС відкрито кримінальне провадження через можливі махінації під час конкурсного відбору суддів апеляційної інстанції. Передував цьому допит голови

ВККС Андрія Пасічника, який не зміг пояснити, чому перевіряв конкурсні роботи кандидатів вдома замість робочого місця, в спеціальній інформаційної системи, хто йому передав ці роботи та чому він їх спалив після перевірки.