Наростають заклики до Норвегії використати свій суверенний фонд добробуту обсягом 1,8 трлн євро для сприяння отриманню заблокованого кредиту ЄС обсягом 140 млрд євро для України після того, як данська газета оживила колись нереальну ідею на зустрічі лідерів ЄС минулого місяця, повідомляє Euractiv, пише Українські Новини.

Деталі

П’ять норвезьких політичних партій, включаючи три, які підтримують наступний уряд прем’єр-міністра від Лейбористської партії Йонаса Гара Стьоре, закликали Осло втрутитися, щоб подолати побоювання Бельгії щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування “репараційного кредиту” Україні у 140 млрд євро.

Лідери ЄС обговорювали це питання 23 жовтня на саміті у Брюсселі, але не дійшли згоди, оскільки Бельгія наполягає на тому, що інші країни ЄС мають розділити юридичні та фінансові ризики, пов’язані з цим планом, перш ніж вона погодиться на його реалізацію. Активи знаходяться у розпорядженні Euroclear, клірингової компанії зі штаб-квартирою у Брюсселі.

Минулого тижня Стьоре розпорядився провести “повний розгляд” можливої ​​участі Норвегії.

Багата нафтою Норвегія має у своєму розпорядженні найбільший у світі суверенний фонд добробуту, обсяг якого становить 1,8 трильйона євро, включаючи, за оцінками, 109 мільярдів євро, отриманих від різкого зростання цін на газ у 2022 і 2023 роках після вторгнення росії в Україну.

“Ми уважно стежимо за ситуацією і продовжуємо діалог із колегами з ЄС”, – заявила Euractiv держсекретар Міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан.

Ці коментарі з’явилися на тлі того, що ЄС розглядають російські заморожені активи, а не власні бюджети для задоволення фінансових потреб України, які, за оцінками Міжнародного валютного фонду, становлять близько 55 мільярдів євро на найближчі два роки.

Брюссель має намір подати варіанти фінансування потреб України, але “активізує переговори з однодумцями та союзниками… на пізнішому етапі”, повідомив Euractiv представник Єврокомісії.

Однак ініціатива із залучення Норвегії зародилася не в Брюсселі чи Осло, а в Копенгагені. Коли 23 жовтня лідери ЄС зібралися в Брюсселі для обговорення кредиту, Politiken опублікувала інтерв’ю з двома норвезькими економістами, які закликали свою країну використати своє величезне багатство та кредитний рейтинг AAA для виходу з глухого кута.

“Це було б чудово”, – сказала прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, коли через кілька годин у Брюсселі репортер Politiken запитав її про це, але додала, що не чула жодних вказівок на те, що Осло розглядає цю ідею.

Той самий репортер пізніше запитав Президента України Володимира Зеленського, чи обговорював він цю пропозицію з норвезьким лідером Стьоре під час їхньої зустрічі раніше того тижня.

“Я говорив з Йонасом в основному про газ”, – сказав Зеленський. Обидві розмови, як вказано, були підхоплені Politico та норвезькими ЗМІ, що спонукало невеликі норвезькі партії вхопитися за цю другорядну ідею.

Поки що немає жодних ознак того, що Норвегія візьме на себе провідну роль у заблокованому плані кредитування, хоча вона може приєднатися як один із кількох спонсорів. “Норвезькі консерватори налаштовані позитивно, але це має відбуватися спільно з країнами ЄС”, – заявила колишній міністр закордонних справ Іне Еріксен Сьорейде.