Профільний Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт №12439 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження та підвищення ефективності здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях шляхом письмового провадження” та рекомендував парламенту ухвалити його у другому читанні. У коментарі Українські Новини адвокат з багаторічним досвідом захисту бізнесу Віталій Сердюк наголосив на важливості ухвалення цього законопроєкту.

За словами адвоката, на сьогодні практично всі хто в Україні займається підприємницькою діяльністю так чи інакше стикалися з правоохоронними органами. Іноді, за його словами, ведення бізнесу буквально перетворюється на спілкування з правоохоронними органами, і досить часто, пліч-о-пліч з цим іде корупційна складова. 

Зміни законопроєкту №12339 як раз мають знизити корупційну складову правоохоронної діяльності та полегшити життя бізнесу. Впевнений, що в Україні немає такого підприємства, яке б не стикалось із “питаннями” від правоохоронців. Велика кількість бізнесів вимушені постійно витрачати час та сили на таку “комунікацію”. Конструкція чинного КПК дозволяє кожному з 5ти органів слідства (НАБУ, БЕБ, Нацпол, СБУ, ДБР) окремо чи разом – працювати по бізнесу – “Хто зареєстрував провадження — той і розслідує”. Можливості оскаржити це немає! Складається уява, що бізнес у нас сам по собі прирівняний до злочинної діяльності

За словами Сердюка, тиск на бізнес починається з моменту реєстрації кримінального провадження та використання обсягу прав, наданих слідству – запити, тимчасові доступи, допити, обшуки, вилучення документів/товарів, створення проблем вашим контрагентам, арешт коштів та майна, оперативні заходи – наружка/прослушка, вербовка робітників та агентурна робота. За таких умов, наголошує юрист, відсутні перспективи розвитку, перспективи залучення інвестицій, збільшення обсягу працюючого бізнесу. і в таких умовах будь-який бізнес легко покласти на лопатки простим набором слідчих дій, починаючи з викликів на допит, до вилучення документів та арешту майна. 

“Окреме питання, коли це цілеспрямована атака через конкурентну боротьбу, особисті конфлікти, банальне здирництво чи бажання забрати такий бізнес. В такому випадку до вказаного вище переліку додається – затримання керівників і працівників, мільйонні застави, СІЗО, вилучення та передача майна в АРМА, знищення ділової репутації через штатні пресцентри правоохоронців. Перелік можна продовжити. В абсолютній більшості випадків для цього реєструється ст. 191 КК – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Хоча згідно ст. 216 КПК розслідування цього злочину визначено за слідчими органами Національної поліції України, будь який зазначений вище орган під час реєстрації вказує “свою”додаткову статтю/кваліфікацію і починає справу. Наразі законопроєктом #12439 пропонується вносити відомості щодо субʼєкта господарювання лише керівником органу прокуратури, а не будь-яким слідчим НАБУ, БЕБ, Нацпол, СБУ, ДБР. При цьому право розслідування у них залишається, але контроль за недоброчесною поведінкою і можливими зловживаннями значно підвищується”, – пояснив адвокат. 

Сердюк наголосив, що законопроєктом  визначається інституція, яка й буде відповідальною перед бізнесом – прокуратура – і це, на думку адвоката, дуже позитивні зміни. Ще одна позитивна зміна – встановлення строків арешту майна, що не дасть можливість слідчим для затягувань. Юрист наголосив, що як практикуючий адвокат він зацікавлений в ухваленні таких законодавчих новел, які полегшать становище вітчизняного бізнесу. 

“Якщо ми дійсно за розвиток і гарантії для бізнесу в Україні, який наразі тримає і економіку і армія – ці зміни треба приймати”, – вважає адвокат.

Нагадаємо 

Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження був ухвалений за основу у лютому 2025 року. Наразі він доопрацьований до другого читання.