Ціни на нафту знизилися на азійських торгах у вівторок, на тлі того, як побоювання щодо надлишку пропозиції переважили невизначеність щодо впливу санкцій США на російські нафтові компанії “роснефть” та “лукойл”, а також оптимізм щодо прогресу у справі відновлення роботи уряду США, пише Українські Новини з посиланням на Reuters.

Деталі

На 07:17 за Гринвічем (9:17 за Києвом) ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 27 центів, або 0,4%, до $63,79 за барель. Ціна на американську нафту марки West Texas Intermediate склала $59,86 за барель, знизившись на 27 центів, або 0,5%.

Обидва основні сорти зросли в ціні приблизно на 40 центів під час попередньої сесії.

Найтриваліше призупинення роботи уряду (шатдаун) в історії США може завершитися цього тижня після того, як Сенат схвалив компромісне рішення про відновлення федерального фінансування. Тепер угоду передано до Палати представників, де спікер Майк Джонсон заявив, що хотів би затвердити її вже в середу.

Хоча прогрес у справі відновлення роботи уряду загалом сприяв зростанню на ринках, побоювання щодо надлишку нафти стримують зростання нафтових цін, пише видання.

“У міру того, як видобуток ОПЕК продовжує зростати, світовий баланс нафти набуває все більш ведмежого (що характеризується зниженням – ред.) відтінку в частині пропозиції, при цьому попит продовжує знижуватися в поєднанні із уповільненням темпів економічного зростання в основних країнах-споживачах нафти”, – зазначають аналітики консалтингової компанії Ritterbusch and Associates.

Раніше цього місяця ОПЕК+ домовилася про збільшення цільових показників видобутку на грудень на 137 000 барелів на добу, що відповідає показникам жовтня та листопада. Також було досягнуто згоди про припинення зростання видобутку в першому кварталі наступного року.

Хоча надлишок нафти, викликаний зростанням поставок ОПЕК, останніми тижнями налаштовував інвесторів на ведмежий лад, американські санкції також залишаються в центрі уваги, відзначають аналітики ANZ у своїй замітці у вівторок, посилаючись на останні заходи президента США Дональда Трампа щодо російських нафтових гігантів “роснефті” та “лукойлу”.

Джерела повідомили Reuters у понеділок, що “лукойл” оголосив форс-мажор на іракському нафтовому родовищі, яке він розробляє, а Болгарія готова конфіскувати НПЗ, що належить компанії, в Бургасі. Форс-мажор на родовищі Західна Курна-2 в Іраку став найсерйознішим наслідком санкцій, запроваджених минулого місяця.

Окрім того, обсяг нафти, що зберігається на суднах в азійських водах, подвоївся за останні тижні після посилення західних санкцій, що вдарили по експорту до Китаю та Індії, а імпортні квоти обмежили попит з боку незалежних китайських нафтопереробних заводів, зазначають аналітики. Деякі нафтопереробні заводи в Китаї та Індії перейшли на закупівлю нафти на Близькому Сході та інших країнах.

Одним із потенційних викликів для песимістичних прогнозів щодо нафти “є те, якою мірою Китай продовжить нарощувати російські поставки в стратегічні резерви, а також те, чи піддасться Індія пропозиціям Трампа відкласти подальші закупівлі у росії”, – додали у Ritterbusch.