В умовах війни авіаційна галузь виконує критично важливу роль у зміцненні обороноздатності держави. Водночас науково-виробнича фірма ТОВ “МС АВІА-ГРЕЙД”, яка виконує найскладніші замовлення для потреб оборони, опинилася в центрі звинувачень у нібито легалізації коштів через співпрацю з чотирма постачальниками. У компанії заявляють, що всі закупівлі здійснювалися відповідно до закону, мають повне документальне підтвердження, однак жодних запитів чи перевірок не надходило, а висновки правоохоронців ґрунтуються не на перевірених фактах, а на фрагментах банківських виписок і припущеннях, пише Українські Новини.

Деталі

Нещодавно Українські Новини розібрався в історії про те, чому два модернізовані гвинтокрили втратили озброєння − через технічні суперечки, арешти та відсутність злагодженої державної комунікації. Як виявилось, ключовим бар’єром стали радянські стандарти, за якими й досі оцінюються результати сучасної модернізації. Втім, це лише один із багатьох викликів, з якими стикаються українські авіаційні підприємства в умовах війни. Окрім боротьби з нормативною застарілістю, компаніям доводиться ще й захищати свою репутацію − навіть у ситуаціях, коли мова йде про звичайну господарську діяльність. 

Так, науково-виробничу фірму ТОВ “МС АВІА-ГРЕЙД” звинуватили у нібито легалізації коштів через операції з чотирма контрагентами. Основним “доказом” у справі стало дослідження підготовлене Державною податковою службою України під очільництвом тогочасної в.о. керівниці відомства Тетяни Кірієнко. Документ підготували у травні 2024 року на запит Служби безпеки України. Водночас у компанії заявляють, що мова йшла про звичайну господарську діяльність, усі операції документально підтверджені, а жодних запитів чи перевірок з боку контролюючих або правоохоронних органів не надходило.

Ми закуповуємо близько 6-7 тис. позицій комплектуючих − від заклепок і гумотехнічних виробів до великих агрегатів. Стандартні дрібні комплектуючі не потребують тендеру, бо є у вільному доступі. Їх легко знайти через інтернет, і є постачальники, які роками спеціалізуються на таких категоріях товарів. Натомість великі вироби, так звані “важкі агрегати” – вузлові частини для гелікоптерів − складна продукція, яку у вільному доступі не знайдеш. Такі позиції ми виставляємо через ProZorro, щоб бачити потенційних постачальників ще на етапі відбору

Всі закупівлі проходять повний тендерний процес: збираються комерційні пропозиції, порівнюються умови, і за критеріями ціни, якості та строків обирається постачальник. Після цього компанія не втручається в подальшу діяльність контрагента − де і як він купує продукцію та сплачує податки належить до його зони відповідальності. Основне завдання замовника − отримати якісну продукцію вчасно та за оптимальною ціною. Уся поставлена продукція проходить вхідний контроль і в разі потреби повертається постачальнику.

З чотирьох компаній, співпраця з якими трактувалась як легалізація коштів, дві були обрані за результатами внутрішнього тендеру − ми зібрали документи, отримали комерційні пропозиції та визначили переможця. Ще дві компанії пройшли процедуру відкритого тендеру через систему ProZorro, де ми зареєстровані як замовник і регулярно публікуємо технічні вимоги до продукції. Після відбору переможця інженери погоджують технічні деталі, укладається договір, і розпочинається звичайна господарська робота

У “МС АВІА-ГРЕЙД” пояснюють, що після перемоги в тендері постачальник надає повний пакет документів: довідки про несудимість, відсутність податкової заборгованості, антикорупційні декларації та оновлену комерційну пропозицію. Усе це долучається до договору.

У компанії наголошують, що прагнуть максимально перевести закупівлі у відкритий формат через систему ProZorro, але для авіаційної сфери це не завжди просто. Агрегати та вузлові частини − складні технічні вироби, яких немає у вільному доступі. Пошук постачальників потребує часу, технічної експертизи та злагодженої роботи інженерів, які узгоджують специфікації, оцінюють умови й організовують постачання.

Щодо фінансування, зазвичай використовується модель з 50% передоплати та остаточним розрахунком після постачання. У випадках, коли товар є в наявності, постачальники іноді погоджуються на відвантаження без попередньої оплати. Якщо ж кінцевий замовник затримує фінансування, компанія домовляється про відтермінування − товар передають у борг, а оплата здійснюється згодом. Тому окрема заборгованість перед постачальниками може існувати, однак усі зобов’язання виконуються вчасно. Процеси залишаються контрольованими, а робота підприємства − стабільною та злагодженою. У випадку з чотирма контрагентами, що фігурують у справі, продукція була поставлена, а оплата за неї − повністю здійснена. Подальше використання коштів постачальниками, у тому числі питання їхньої звітності чи сплати податків, не належать до компетенції “МС АВІА-ГРЕЙД” і не можуть бути предметом відповідальності замовника.

У контексті звинувачень у легалізації коштів до нас не надходило жодних запитів щодо надання документів або пояснень. Ми не отримували звернень щодо з’ясування обставин, чи справді були такі постачальники, чи здійснювалися відвантаження, чи існують товарно-транспортні накладні

У компанії пояснюють, що замість запитів чи перевірок було використано банківські виписки − лише з одного банку і лише частково, без повного охоплення фінансових операцій. В одних випадках було враховано 50% оплати, в інших − 30%, ще десь − 20% або трохи більше. Ці фрагменти об’єднали, і на їхній підставі зробили висновок про нібито відсутність документального підтвердження оплати та постачання продукції.

Разом з тим, як наголошують у “МС АВІА-ГРЕЙД”, у ситуації загалом не було враховано, що згадані компанії не зареєстровані платниками ПДВ і, відповідно до законодавства, не зобов’язані формувати податкові накладні до завершення податкового року. Через це у профільних реєстрах можуть бути відсутні відповідні записи, що стало підставою для хибного висновку про відсутність товарообігу − попри те, що йдеться лише про фінансові транзакції, зафіксовані у виписках банку, переданих СБУ.

Суть звинувачення зводиться до того, що нібито наші контрагенти не сплатили податки. Але ми не зобов’язані це контролювати − це не наша функція. Ми не є контролюючим органом і не можемо втручатися у діяльність постачальників. Наше завдання − вчасно отримати якісний товар за оптимальною ціною

У “МС АВІА-ГРЕЙД” підкреслюють, що не здійснюють жодних безтоварних операцій: усі угоди підтверджені повним пакетом первинної документації − товарними накладними, транспортними супровідними документами тощо..

При цьому в компанії акцентують: будь-які дії контрагентів після отримання оплати − подання звітності чи сплата податків − не є сферою відповідальності замовника, якщо він не має контролю над відповідними компаніями. І в матеріалах справи немає жодного доказу, що “МС АВІА-ГРЕЙД” мала такий контроль над чотирма контрагентами.

Таким чином, зроблені висновки ґрунтуються не на перевірених фактах, а на формальних припущеннях. У компанії вважають, що подібний підхід не лише юридично вразливий, а й створює репутаційний тиск на бізнес, який працює відкрито й виконує критично важливі завдання в інтересах оборони країни.

Підсумовуючи, у “МС АВІА-ГРЕЙД” наголошують, що ситуація є наслідком поверхневого аналізу та відсутності належного діалогу з боку контролюючих органів. Компанія діє в межах закону, прозоро проводить закупівлі, виконує всі договірні зобов’язання й готова захищати свою позицію, надаючи повну документальну базу. За таких умов постає питання, чому увага зосереджена не на фактах, а на податковій поведінці третіх осіб, яку компанія не зобов’язана контролювати. На думку підприємства, подібні ситуації мають розглядатися з урахуванням галузевої специфіки, а державний нагляд − базуватися на реальних даних, а не формальних конструкціях, особливо в умовах війни.

Нагадаємо

Два українських вертольоти Мі-8МТ, були модернізовані компанією “МС АВІА-ГРЕЙД” у межах державного контракту, на них встановили системи озброєння, захисту, бортову електроніку, ферми балкових тримачів, а також комплекси АДРОС КТ і КУВ, що забезпечують захист від керованих ракет. Обладнання закуповувалося через Prozorro та пройшло військову прийомку. Один із гвинтокрилів успішно налітав понад 80 годин у бойових умовах без жодних технічних зауважень, інший перебував на бойовому чергуванні. Після вичерпання міжремонтного ресурсу та передачі машин на капремонт встановлене озброєння було демонтоване, а згодом арештоване за рішенням суду – попри те, що техніка відповідала чинним українським стандартам. Компанію-виконавця до рекламаційних процедур не допустили, що унеможливлює виконання гарантій. Причиною визнання обладнання “неавтентичним” стало порівняння його з радянсько-російськими ГОСТами, а не з українськими технічними умовами. Ситуація викликала значний резонанс через загрозу втрати боєздатності техніки під час війни.